“Слово – це діамант: то сяє і сміється, то обернеться мутною сльозою, то виблискує яскраво – гнівно або ласкаво, спокійніше, з добротою, то спалахне, мов зірка провідна, яка народжує надії, мрії, сподівання, або й веселкою заграє й так бадьоро запалає, неначе вабить,і кличе, й навіть надихає”.                                                                                                                                                                              Григорій   Косинка