Карпенко- Карий І. Сто тисяч; Мартин Боруля/ Іван Карпенко-Карий; передмова Задорожної С.В. – К.: Шанс, 2013. –144с. – (Серія «Шкільна бібліотека»). – ISBN  978-966-2202-29-8

Видання містить два відомі твори Івана Карпенко-Карого, вивчення яких передбачено чинною навчальною програмою з української літератури Міністерства освіти і науки України.

Сюжет комедіï «Мартин Боруля» письменник будує на фактах з життя родини Тобілевічів: батько драматурга, який довгий час служив управителем поміщицьких маєтків, вирішив домогтися визнання свого роду дворянським. На це пішло чимало часу, але марно — дворянство не було доведено, оскільки прізвище в старих документах було Тубілевич, а в нових Тобілевич. Карпенко-Карий використав цей факт, аби висміяти намагання простоï людини вибитись у дворяни, хибно думаючи, що цим можна в чомусь вивищитися над іншими. Розв'язка — гостро драматична: Мартин скрізь зазнає поразки i, нарешті, одна літера в прізвищі (Боруля — Беруля) кладе край його змаганням за дворянське звання: рід Мартина не визнали дворянським.

«Сто тисяч» — трагікомедія на чотири дії Івана Карпенка-Карого, основною темою якої є сатира на людську жадобу. П'єса була написана у 1889 році. Її тематика знайшла продовження в іншій комедії Карпенка-Карого «Хазяїн». Жанр п’єси «Сто тисяч» визначають як сатиричну трагікомедію характерів, бо у творі висміюється надмірна жадоба до збагачення — визначальна риса вдачі головного героя Герасима Калитки.