Щаслива, тричi щаслива пора молодого життя й думок. Щасливi лiта, щасливий час, повний надiями! Це не буває двiчi в життi, бо людина не цвiте двiчi (І.Нечуй-Левицький).

Іван Семенович Левицький народився в містечку Стеблеві, тепер Корсунь-Шевченківського району на Черкащині в родині священика 25 листопада 1838 р. Перші знання отримав від батька, який навчав грамоті селянських дітей. У 1845р. майбутній птсьменник розпочав навчання в дядька Є.Трезвинського, вчителя Богуславського духовного училища, а 1847р. вступив до Богуславського духовного училища. По закінченні у 1853 р. Богуславської бурси він вступив до Київської духовної семінарії.

Після духовної семінарії вчителював у Богуславському духовному училищі.

У 1861 р.І.Левицький вступив до Київської духовної академії, закінчивши її дістав призначення на посаду вчителя російської словесності в Полтавській духовній семінарії.Перша повість «Дві московки» була написана в 1866р. Письменникпереїхав до Каліша, де працював учителем гімназії. У 1867 р. він перевівся на педагогічну роботу в Седлець.

За сприяння Пантелеймона Куліша у львівському журналі «Правда» у 1868 р. під ім’ям Іван Нечуй були надруковані повісті «Дві московки», «Причепа», оповідання «Рибалка Панас Круть».

Наступного року вийшло оповідання "Рибалка Панас Круть". І. Левицький подорожував Швейцарією, а 1873 р. переїхав на педагогічну роботу до Кишинева.

У 1874 р. у Києві видано збірку творів, куди увійшли роман "Хмари", оповідання "Не можна бабі Парасці вдержатись на селі", "Запорожці".

У 1876р. написані повісті "Микола Джеря", "Бурлачка", 1878р. — повість "Кайдашева сім'я".
1880р.І. Левицький відвідав могилу Т.Шевченка, написав про нього нарис. Наступного року була створена повість "Старосвітські батюшки та матушки".

 У 1884р. письменник виїхав на лікування в Карпати, написав оповідання «Чортяча спокуса». У зв’язку з постійним наглядом поліції І. Левицький змушений залишити педагогічну діяльність і переїхати в 1885р. до Києва.

Протягом 1886—1893 pp. ним створені повість "Пропащі" легенда "Скривджені й нескривджені", повість "Над Чорним морем", оповідання "Афонський пройдисвіт", нарис "Українські гумористи і штукарі", повість "Навіжена", оповідання "Вітрогон", повість "Поміж ворогами".

Історичний роман "Князь Єремія Вишневецький" (вперше надрукований у Харкові 1932 р.) був написаний у 1896—1897 рр., водночас були надруковані повість "Не той став", оповідання "Старі гультяї".

У 1903р. створені повісті "Неоднаковими стежками", "На гастролях в Микитянах", оповідання "Гастролі", 1906р. — написані стаття "Українська поезія", оповідання "Київські прохачі", нарис "На Дніпрі" та інші. У 1908р. — оповідання "Біда бабі Парасці Гришисі", "Біда бабі Палажці Солов’їсі" (надруковані 1909 р.)

Протягом 1910—1914 pp.. І.Левицьким створені оповідання "Вольне кохання", "Телеграма до Ірицька Бинди", нариси "Сільська старшина бенкетує", "Апокаліпсична картина в Києві", "Мар’яна Погребнячка й Бейліс", "Уривки з моїх мемуарів і згадок". 

Письменник помер 15 квітня 1918р. у Києві, похований на Байковому кладовищі.