"Незнание языка позволяет более тонко воспринимать его звуковую красоту. Так и красивый пейзаж доставляет больше всего наслаждения тому, кто созерцает его впервые, когда природа предстает во всем своем величии и глаз не успел еще привыкнуть к ней".

Бодлер Шарль (1821—1867) — французький лірик XIX ст.; творчість якого вінчала собою поезію романтизму і водночас торувала шлях європейському символізму.

Відомі твори: збірка «Квіти зла» (поезії «Альбатрос», «Відповідності», «Гімн красі», «Вечорова гармонія», «Зосередження», 1857), «Маленькі поезії в прозі» (вид. 1869), книга статей «Романтичне мистецтво» (вид. 1868).

Народився Шарль Бодлер 9 квітня 1821 р. у Парижі в родині сенатора Жозефа Франсуа Бодлера. Коли Шарлеві ще не було шести років, його батько, який був на тридцять чотири роки старший за свою дружину, помер. Рік по тому мати Шарля вийшла заміж за генерала Опіки; відносини з вітчимом у хлопчика не склалися. Заміжжя матері наклало важкий відбиток на характер Шарля, який в підлітковому віці і в юності часто робив шокуючі суспільство вчинки.

Коли Шарлю виповнилося 11 років, сім'я перебралася до Ліона, і хлопчика віддали в пансіон . У 1836 році Опіки повернулися в Париж, і Шарль вступив до коледжу Людовіка Святого, звідки був вигнаний всього за рік до закінчення. У травні 1841 року Бодлера відправили у подорож до Індії (це було як покарання), щоб він «позбавився від поганого впливу» кола богеми Латинського кварталу. В Індії Шарль Бодлер пробув усього два місяці, туга по залишеній батьківщині змусила його повернутися до Парижа. У 1841 році він вступив в право успадкування, проте швидко почав промотувати батьківські гроші, і в 1844 році постановою суду управління спадщиною було передано його матері, а сам Шарль відтепер повинен був отримувати щомісячно лише скромну суму «на кишенькові витрати». Через рік Бодлер дебютував у колективній збірці «Вірші». Незабаром виходять друком збірки його критичних статей «Салон 1845 року» та «Салон 1846 року». У 1848 р. поет бере участь у повстанні Паризької комуни, стає співредактором демократичної газети «Салю Публік». Того ж року був оприлюднений його переклад оповідання Е. По («Месмеричне одкровення»). Надалі Бодлер активно перекладатиме По, а також видасть дві книжки, присвячені творчості американського митця: «Едгар Аллан По, його життя і його творіння» (1852) та «Нові нотатки про Едгара По» (1857). У 1857 р. вийшла друком головна книжка бодлерівських поезій — «Квіти зла». Того ж року відбувся судовий процес, внаслідок якого на автора та видавців було накладено штраф у триста франків, а із «Квітів зла» вилучено шість віршів. У наступні роки Бодлер опублікував збірку критичних статей «Салон 1859 року», книжку «Штучний рай» (1860), друге видання «Квітів зла», доповнене тридцятьма двома віршами (1861), та близько п’ятдесяти віршів у прозі (1857—1867), які після смерті поета були надруковані окремою книжкою під назвою «Паризький сплін». У 1864 р. Ш. Бодлер приїхав до Бельгії, аби прочитати курс лекцій та домовитися про видання своїх творів. Утім, поїздка виявилася невдалою, що й відобразилося у створеному в Брюсселі циклі ущипливих поезій «Диво Бельгії». У 1866 р. поет випустив збірку «Уламки», що переважно складалася з вилучених із «Квітів зла» віршів, а також надрукував книжку «Нові квіти зла». Того ж року він тяжко захворів. Ш. Бодлер пішов з життя 31 серпня 1867 р.