Чи відомо Вам, що довготерпеливий краще хороброго, і пануючий над собою самим, ліпший від завойовника міста? Про це написано в Притчах Соломонових, глава 16, вірш 32.

Людина, яка вміє контролювати свій темперамент, є героєм в більшій мірі, ніж той, хто отримує перемоги у військових діях. Перемога над собою дається важче, ніж захоплення міста.

Петро Перший, будучи одним з найбільших царів Росії, зазнав в цьому поразку. У пориві гніву він вдарив свого садівника, і через кілька днів садівник помер. «На жаль, - сказав засмучений Петро, - я підкоряв цілі народи, але не зміг подолати самого себе».

«Нетерпимі часто платять дорого за те, що терплячим дістається безкоштовно» – говорять французи.

На межі XVIII-XIX століть у Франції жив Талейран Перигор, князь Беневентський. Він відзначився тим, що при різних урядах (і при революційному, і при Наполеоні, і при королі Людовику XVII) залишався незмінно міністром закордонних справ. Це була людина, талановита у багатьох областях, але, безсумнівно, найбільше - в умінні враховувати настрої оточуючих, шанобливо до них ставитися, шукати рішення проблем способом, що найменш утискає інтереси інших людей. І при цьому зберігати свої власні принципи, прагнути до того, щоб керувати ситуацією, а не сліпо підкорятися обставинам. Талейран - геніальний дипломат, який міг пристосуватися до будь-якої ситуації.

«Якщо у трьох одна мета, вони землю перетворять на золото, якщо ж мета різна, вони золото перетворять на порох» – говорять услід китайці.

«За терпіння дасть Бог спасіння» – вважають українці.

Індійці запевняють: «У людини, яка живе заради інших, навіть коротке життя буде сповнене щастям».

Ці прислів’я створені в різні часи, різними народами, які належать до різних світів, культур, релігій, але усі вони закликають до згоди, до терпіння, до миру.

Якість будь-якого суспільства залежить від здатності людей співіснувати одне з одним, від того, чи сприймають вони одне одного, чи поважають і підтримують, чи навчаються одне від одного, чи об'єднують свої зусилля в ім'я загального добра.

«Толерантність — це мистецтво жити з іншими людьми та з іншими ідеями».

          Кофі Аннан

«Тепер, коли ми навчилися літати у повітрі, як птахи, плавати під водою, як риби, нам не вистачає лише одного: навчитися жити на землі, як люди».

          Бернард Шоу

«Терпіння гірке, але його плід солодкий».

          Жан-Жак Руссо

«Основа усієї мудрості — це терпіння».

          Платон

«Все приходить у свій час для тих, хто вміє чекати».

         Оноре де Бальзак

«Перемагає тільки терплячий».

          Людовик XIV

«Сміливість і силу духу можна проявити тільки в терпінні — коли настали важкі часи».

          Мігель де Сервантес

Толерантність – це не поступка чи поблажливість. Це, передусім, активна позиція, що формується на основі визнання універсальних прав та основних свобод людини. Це єдність у різноманітті, те, що сприяє переходу від війни до культури миру; це яскравий показник ступеню демократичності кожної держави й одна з умов її розвитку. Політична толерантність є основою для плідних міжнародних відносин.

Чи завжди ми поважаємо думки, погляди інших? Що треба робити, щоб інша людина сприймала ваші погляди? Ці та багато інших питань обговорювались на годині спілкування учнями Марганецької гімназії. Наприкінці заходу діти декламували вірші про толерантність.